UKR • ENG • FR

Будова церкви

Дня, 17-го грудня, по недільній відправі, скликано перші збори парохіян, на яких обрано комітет до помочі отцеві парохові в господарських справах парохії. До цього комітету увійшли: Борис Григорій, Дубас Павло, Іващук Лев, Козак Василь, Косюк Михайло, Лисюк Олександер, Роґаля Петро, Телішевський Константин, Шевчук Василь і Шмидт Рудольф. За рішенням комітету на першого предсідника було обрано Костя Телішевського, що проявився великими організаторськими здібностями і ревною працею.

Комітет разом з отцем парохом Михайлом Гаврилюком почали переводити збірки пожертв між парохіянами та шукати площу під будову своєї церкви. Маючи вже достатню суму гроша, закуплено аж дві площі, – одну у приватних людей, а другу у міській управі. Першу площу відпродано за добру ціну, а на другій рішено побудувати велику церкву. В цій справі скликано знавців будівництва, а до них запрошено фахівця в справах будови, п. Володимира Постригача, на нараду, що відбулася дня, 21-го травня 1954 року. На ній обрано будівельний комітет у складі: Постригач Володимир – голова, Телішевський Кость – заступник голови, Данилевич Ярослав – писар; дорадники – Шмитд Рудольф, Камінський Яків і Косюк Василь. Ці люди взялися зараз до великої і посиленої праці. Голова будівельного комітету подбав про apхітектa в особі Поль Еміля Ляпойнт (PaulEmil Lapointe), що виготував пляни на будову церкви. Саму ж будову доручено генеральному контракторові, Степанові Сурі.

Майже чотири роки від оснування парохії, дня 6-го червня 1954 року, відбулося посвячення площі під будову церкви. На посвяченні було багато священиків і вірних. По обряді посвячення площі відбувся обід в залі парохії св. Михаїла на Ібервілі для делеґатів – представників інших парохій і народних установ, гостей і вірних.

Преосвященний Владика, кир Ізидор Борецький

Копання ями для основ церкви розпочато у вересні 1954 року і цю роботу закінчено, але саму будову через негоду пізньої осені відложено на наступний piк. Щойно весною, у квітні 1955 року, почалась властива будова. Привітна соняшна погода сприяла праці робітників і їх творові. Багато людей наглядало за ходом будови й допомагали у її поступі. Контрактор Степан Сура був будівничим, а голова булівельного комітету, Володимир Постригач, сумлінно доглядав правильність роботи, будучи на місці будови від ранку до вечора. Будова швидко підносилася і вже в день 25-го вересня 1955 року відбулося торжественне посвячення її наріжного каменя, що його довершив Преосвященний Владика, кир Ізидор Борецький при великому числі монреальських священиків, парохіян і гостей. Після цього скоро викінчено будову на зовні, а зимою внутрі, так, що вже 26-го лютого 1956 року, відбулося відкриття й посвячення парохіяльної залі.

З настанням весни 1956 року будова церкви пішла далі й у літі прикрашено її трьома банями і блискучими, нержавіючими хрестами. Відтоді зосереджено всю роботу внутрі церви. Справлено все, що потрібне для відправ Богослужень, і перша Служба Божа в новозбудованій церкві відправилась на Різдво Христове, дня, 7-го січня 1957 року, а торжественне посвячення цієї церкви відбулося дуже величаво при великому здвизі народу дня, 26-го травня 1957 року. Акт посвячення довершив Владика, Єпископ для українців Католиків Східньої Канади, Преосвящений кир Ізидор Борецький.

Iсторія · Духовна обслуга