Духовна обслуга

о. МАРКІВ МИКОЛА
від 1 жовтня 1956 до 1 жовтня 1958 р.

Два роки благородної душпастирської обслуги в парохії. Сотрудник-помічник у дальшому розвитку нашої парохії. Активний співпрацівник деканату, радник митрополичої консисторії, довголітній душпастир, катехит і військовий капелан. В парохіяльній праці прихильник молоді та виховник дітей, зокрема відзначився у виховній роботі шкільної дітвори рідної школи та опікою виховних літніх осель. У свій час був духовним провідником комбатантських організацій в Монреалі та визначним громадянином у суспільному житті. Пережив серед нас найтяжчі потрясення свого життя. Похоронив тут свою дружину бл. п. Емілію 19. 10. 1963 р., свого сина бл. п. Олександра 10. 3. 1963 р. На стійці своїх занять упокоївся в Бозі 22 травня 1966 р. в Монреалі і тут спочиває.

о. КОВАЛЬСЬКИЙ ЮРІЙ
від 1 жовтня 1958 до 1 червня 1959 р.

Дев’ять місяців душпастирства у нашій парохії. Сотрудник-помічник, що робив перші кроки свого священичого служіння. Ревний у своїх душпастирських обов’язках перейняв частинну опіку парохіяльних організацій, зокрема молодь. Тут запізнався з душпастирською роботою великоміського життя та розгалуженими відтинками праці у великій парохії. 3 вдячністю згадуємо його працю між нами та сьогодні вже самостійному парохові на призначеному йому місці бажаємо обильних Божих ласк і Многих Літ.

о. ВЕРБІЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР
від 1 червня 1959 до 1 листопада 1960 р.

Одинадцять місяців душпастирства у нашій парохії. Сотрудник-помічник, що почав входити в душпастирство українського життя дещо іншими методами. Вихований у латинській семінарії, володіючи знаменито англійською мовою та збагнувши виїмкові потреби великоміських парохій, спосіб свого душпастирювання базував на зовнішніх ефектах. Через те знайшов природне зрозуміння у доростаючої молоді і праця серед неї дала також гарні успіхи. Методою свого поступу здобув також місце у виданні молитвенника для молоді п. н. “lсусе, люблю Тебе” (о. М. Щудло), в якому аж 20 сторінок виповнив кольоровими фотопортретами священика-служителя при св.Літургії. Був це своєрідний вклад праці початкуючого душпастиря у нашій парохії, за яку з вдячністю згадуємо його сьогодні.

о. ЯРЕМА ЕДВАРД
від 1 листопада 1960 до 10 жовтня 1962 р.

Майже два роки душпастирювання у нашій парохії. Сотрудник-помічник вже в тому часі в найбільшій українській католицькій парохії великого Монреалю. Був це потягаючий взір благородної і одуховленої скромності, потягаючий приклад християнської праведності. Цей жертвенний душпастир-місіонар здобув собі велику пошану й довіря не лише серед молоді та молодих подруж, але серед загалу цілої громади. Він голосив Божу мудрість своєю скромністю, покорою та чемністю. Для всіх привітний, радий у кожночасній допомозі своїм добрим словом чи особистим своїм автом, сердечний в товаристві, поважний в душпастирських чинностях, ревний священик для услуг в парохії. Приклад його поведінки, як українського священика живе серед нашої громади по сьогоднішній день. З милою згадкою про його душпастирювання серед нас та з вдячністю за труди у нашій парохії бажаємо йому обильних ласк та многих і щасливих літ.

Додати коментар...

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s